Медіа відмовлялися від складних мультимедійних продуктів та профільних працівників, які їх створювали, намагаючись зберегти «ядро команди». Видання залишали лише основні свої продукти (такі як текстові новини та статті, чи основні програмні блоки). Також були збережені працівники, які залучені в монетизаційні моделі, з передбаченою частиною бюджету на створення якісної візуальної складової для партнерських проєктів.

Сам формат спецпроєктів також зазнав змін: рекламодавці та партнери серед бізнесу часто просили про знижки, відтермінування платежів чи відтермінування самих проєктів. У відповідь на їх запит редакції почали пропонувати нові, більш прості та дешеві у створенні формати для спецпроєктів, які водночас і швидші у виконанні. Особливо сильно ця зміна помітна в нішевих медіа чи у виданнях з невеликими командами. Медіа, які в своїх регіонах є визнаними брендами і частиною бізнес-екосистеми, запустили спецпроекти для підтримки малого та середнього бізнесу, через що значно розширили свою потенційну базу клієнтів.

Медіаринок скоротився з початком карантину, але на момент підготовки цього дослідження він вже почав відновлюватися. Це напряму вплинуло на довготермінове планування в тих редакціях, де воно було (трохи більше половини).

І хоча цьогорічне дослідження показало, що більше видань почали створювати фінансовий та стратегічний плани, порівнюючи із попередніми роками, але ці документи довелося докорінно переглянути. З одного боку, рекламодавці скасовували або ставили на паузу свої проєкти. З іншого, контент-стратегії теж треба адаптовувати до високого інтересу з боку аудиторії до теми коронавірусу, в той час як інші теми залучали дуже мало або й зовсім ніякої уваги.

Відсутність окремого комерційного відділу і окремої людини, що сфокусована на бізнес-процесах є чи не найбільших гріхом регіональних медіа. Лише половина медіа мають комерційні відділи, що на 2% більше, порівнюючи з минулим роком. Відсутність комерційного директора і «скляної стіни» між редакцією та сейлзами – це та лазівка, через яку в редакцію зазвичай потрапляє «джинса», особливо напередодні місцевих виборів.

Лише 8 % медіа відзначили, що мають повну команду з усіма необхідними працівниками. Разом з тим, медіаменеджери, які зазначають нестачу людських ресурсів, вказують, що хотіли б найняти SMM спеціаліста, дизайнера, оператора, тобто спеціалістів, що знаходяться в ланцюжку витрат, а не спеціалістів, що допомагають заробляти. Це в свою чергу призводить до негативного балансу бюджету та залежності від інвестицій.

Дослідження зафіксувало значне покращення щодо відокремлення ролей директора та головного редактора. Згідно з опитуванням, 54% медіа тепер наймають двох окремих фахівців для розділення відповідальності за бізнес-процеси та продукт. Це одразу дало «комулятивний ефект» на роботу комерційного відділу та редакції – 50% опитаних медіа впровадили KPI для працівників комерційного відділу, це на 17% вище ніж минулого року.

Розбудова комерційних відділів — це складний процес, який ніколи не буває швидким. Впровадження комерційних КРІ (англ. Key Performance Indicators, KPI — ключові показники ефективності), тобто свідоме ухвалення рішень на основі зібраних даних, є важливим етапом розвитку медіаорганізацій.

Разючі зміни відбулися у впровадженні КРІ в редакціях – 80% опитаних медіаменеджерів підтвердили наявність метрик, прив'язаних до роботи журналістів. Розуміння журналістами цілей медіаорганізацій і співвідношення своїх показників з організаційними є тою самою «китайською стіною», об яку розбився не один медіаменеджер, який намагався запровадити КРІ. Таким чином регіональні українські медіа майже пройшли той етап, коли вони працювали наосліп чи довіряючи тільки «журналістській інтуїції».

Запровадження KPI є наслідком більш розвиненої організаційної структури, відокремлення ролей головного редактора та CEO в медіа. При розподілі цих ролей, кожен з них більше уваги приділяє роботі саме свого відділу та відстеженню ефективності роботи команди, не розпорошуючи свої зусилля та увагу на інші, побічні обов'язки та функції.

MDF щороку досліджує динаміку розвитку та потреби незалежних регіональних медіа в Україні. Цей звіт підготовано на основі інтерв'ю проведених в січні-лютому 2020 та додаткового онлайн-опитування – в травні - на початку червня 2020, під час карантину. До участі в дослідженні відібрано 26 медіа за критеріями:

Анкета для опитування складалася зі 110 питань у наступних секціях: Менеджмент та фінанси; Таргетування та взаємодія з аудиторією; Створення контенту та дистрибуція; Розслідувальна журналістика та висвітлення виборів.